Сули Ебботта – найцікавіші птахи планети
Читаючи другу частину пригодницького роману Гейзел Прайор “Пінгвіни кличуть”, спіткнулась на згадці про красивих й в той же час, кумедних птахів, що латинською так і буде «sula». Вирішила й вам написати про них, не маючи власного фото, бо на запит українською, інтернет не видає жодного запису. Сама ж книга 2024 року видавалась з чудовим кольоровим зрізом.
Ви певно натикались в TikTok на смішних трохи вайлуватих пташок з яскраво блакитними лапами, ніби вони вступили у фарбу чи взули чоботи.
Так от, такі птахи дійсно існують і звуться вони сули Ебботта (на честь відомого орнітолога та натураліста, котрий першим роздобув екземпляр цієї рідкісної птахи). Живуть та гніздяться лише в одному місці на землі – острові Різдва в Індійському океані, що належить Австралії.
Вони бувають також й блакитнолиці, птахи тропічних морів. Мають доволі широкий розмах крил та серед інших природних ворогів – срібних чайок.
Перуанські сули відомі своїм гуано, що йде як органічне добриво.
Насканські сули зовсім не схожі на сул Еббота: вони мають помаранчевий дзьоб, самі білі з чорною облямівкою крил (Галапагоські острови). Одні з небагатьох з видів сул, які дозволяють собі відкладати більше ніж одне яйце й при цьому старше пташеня може вбивати молодшого (як наші лелеки викидають з гнізда наступних пташат через брак їжі).
Капські сули прекрасно занурюються у воду, полюючи на сардину та дрібного тунця. Вони складають крила перед тим, як пірнути і входять у воду, наче торпеда.
Блакитноногі сули справді, як і більшість морських птахів, незграбні на суші, а ще легко йдуть на контакт з людьми, тобто довірливі, тому й відповідають своїй іспанській назві – клоуни, дурники. Тому неважко здогадатись, що російське олуш – від слова «олух».
На жаль, відома в соцмережах давня сумна історія про австралійського сулу Найджела, котрий помер, так і не завівши потомства через прихильність до бетонної статуї свого виду.