Берлін: що цікавого відвідати або оминути українцям у столиці Німеччини

Берлін – місто, як гарно охарактеризувала його одна моя подруга: наче в коробочці, розкривається не кожному, лише тим, хто вміє бачити. Місто багатогранне, якому притаманний мультикультуралізм, як і багатьом містам Європи, як і всьому Заходу, при цьому в архітектурі переважає стримана елегантність. Нове та модне нині слово мультикультуралізм я розумію як всепоглинаючу толерантність до інших культур, які мирно співіснують з твоєю та постійно збагачують її. Це як в нашому Кам’янці-Подільському. Не вдаватимусь зараз в історію, проте там багато саме про цей аспект толерантності. Зазвичай багатонаціональне місто, зараз воно українське, Берлін дуже відкритий до сприйняття іншої культури.

Берлінська філармонія. Плюси та відмінності у порівнянні з київською

Берлінська філармонія сучасна та стильна, проте не створює затишку. Зала філармонії влаштована амфітеатром і немає балкону в класичному розумінні, проте сектори влаштовані каскадом, що створює чудовий коловий огляд кожному відвідувачу. У магазині, окрім дисків з творами, які можна прослухати просто на місці та книг про відомих композиторів й діячів, що мали вплив на музику; представлено багато дитячих книг, що роз'яснюють мистецтво. Всередині також може знаходитись диск чи сама книга є музикальною. Об'єктивно у київській філармонії – акустика краща. Тай артисти за кордоном, чи то виконавці фламенко в Іспанії, чи оркестр берлінської філармонії не викладаються на повну. Чітко відпрацьована програма й не більше. Як і майстри манікюру. Технікою володіють добре, але у творчість ухил невеликий. Це був відступ для дівчаток. Отже зала не наповнюється звучанням. Створюється враження, ніби слухаєш на віддалі. Як гарно процитовано в книзі Мері Роуч «Злюб. Як парувалися наука і секс»: … можна зіграти гарну увертюру й перейти до крещендо у фіналі, та така музика не здійме вас на сьоме небо.

Ботсад. Не плутати із Садами світу (Гертен дель Вельт) у Берліні

Вражає ботанічний музей. Але якщо ви вирішили піти до ботанічного музею, ви не встигнете прогулятися садом. Та й на саму територію ботсаду слід виділити не один день. Славиться насамперед найстарішою в Європі оранжерей. І по праву. Основа для майбутнього саду була закладена як сільськогосподарський сад аптекарських рослин та хмелю у Шенеберзі в 16 ​​ст. і зараз площа становить 43 га, на яких розміщуються всілякі альпійські гірки, город тих же лікарських трав та навіть прості грядки всім нам відомих городніх рослин і прянощів. У ботанічному саду представлені рослини-хижаки, безліч видів орхідей і кактусів, дітям особливо цікавими будуть так звані «живі камені». До речі, в саду можна зустріти лиса, як і в міському парку Тіргартен, що більше схожий на білоцерківський лісопарк Олександрія.

Німецький технічний музей

Взагалі в Берліні безліч музеїв і якщо обійти їх усі, можна неабияк спустошити свій гаманець. Але кожен із них вартий того. У якому ще музеї світу ви простежите повний цикл життя таких знайомих нам цукрових буряків з подальшим процесом переробки їх на мелясу та горілку? Де ви бачили заспиртовані городні культури, овочі у розрізі? Все це у ботанічному відділі Технічного музею. Про інші відділи музею й говорити не варто, це дуже відомий музей з фішками, що давно і повсюдно впізнавані, який приваблює величезну кількість людей. Скільки статей присвячено цьому німецькому музею! Навіть дивно на власні очі переконуватись наскільки німці – нація, яка вміє зберігати спогади. Свої, чужі, педантично зібрані в історію світу.

Das Panorama. Pergamonmuseum

Особливо це стосується панорами древнього турецького міста Пергам у Пергамському музеї – одному з п'яти на острові музеїв. Руїни стародавнього міста в 1870 р. виявив німецький інженер Карл Хуманн. Також було знайдено всі основні частини пергамського вівтаря, так званий вівтар Зевса (а можливо, й Афіни) – цілий храм II до н.е., фрагменти якого представлені в музеї. Виставка німецького художника та архітектора Ядегарі Асіс створювалася як тимчасовий проект, але стала постійною композицією, під яку виділено окрему будівлю музею. Мандрівників дуже вражає ця інсталяція, тому що є дивовижним поєднанням науки і мистецтва. Оскільки Пергам у 283 р. до н.е. був столицею Пергамського королівства, то й і в культурі і в мистецтві відігравав одну з найважливіших ролей, попри те, що був важливим релігійним і медичним центром. Існує кілька версій, хто є засновником міста, але відомо точно, що воно отримало свою назву не через бібліотеку, яка суперничала навіть зі знаменитою бібліотекою Олександрії, в якій зберігалося понад 200 000 пергаментних сувоїв. Птолемей заборонив вивіз папірусу з Єгипту до Пергаму, внаслідок чого пергамцям довелося обробляти козячі та овечі шкури, і назвати новий матеріал ім'ям міста. Так з'явився пергамент. Це античне поселення у 2014 р. внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Місто було вивезено на реставрацію до Німеччини та так і залишилося. Панорама саме тому так і називається, що має огляд на 360 градусів завдяки 4-поверховій конструкції, музичному, а також звуковому супроводу життя стародавнього міста. Намальоване полотно заввишки 25 м, передає різноманітні аспекти життєдіяльності різних верств тогочасного суспільства в супроводі крику півнів на світанку, шуму річки, стукоту молотків завдяки аудіовізуальній композиції. Можливо, у статті й не передано захоплення всією красою і чудесами міста, що зуміло так гармонійно відбудуватися після війни, але зараз такий час, що не спонукає писати про захоплення, лише з величезною подякою. Так чи інакше, цей допис став можливим завдяки безкоштовному або знижковому варіанту відвідування музеїв Берліна та 9-євровому місячному проїзду будь-яким видом транспорту, окрім канатної дороги, для українців.