Ось упав метеорит...
Спочатку буде трохи геології та складних термінів. Це допоможе в подальшому розібратися, чому важливо знайомити дітей саме з геологічною пам'яткою, кратер якої діаметром близько 7 км, а глибина 800 м.
Іллінецька імпактна структура (Іллінецька астроблема) розташована за 50 км від Вінниці, в Іллінецькому районі, в басейні р.р. Собика і Собу, в сел. Лугова.
Термін імпактити відомий тим, хто володіє англійською: impact – удар, зіткнення – це переплавлена при ударі та вибуху метеорита гірська порода, що складається зі щільного чи пухирчастого скла, в яке занурені уламки різних гірських порід і мінералів. В імпактитах серед інших мінералів виявлений і алмаз.
Перші згадки про незвичайні гірські породи, поширені в цьому районі, наведені в роботах К.М. Феофілактова і В.Ю. Тарасенка в другій половині XIX ст.
Астроблеми – вибухові структури, в будові яких беруть участь імпактити, – в Україні виявлені в межах Українського щита (Белилівська, Іллінецька, Терновська, Зеленогайська та ін.) і на південно-західному схилі Дніпровсько-Донецької западини (Оболонська, найбільша). Тільки з Белилівською астроблемою пов'язане єдине в Україні родовище технічних алмазів імпактного генезису.
Вік Іллінецького кратера був визначений вченими ІГФМ у 1972 р. у 400 млн. років (в геологічному обчисленні – це ранній девон), а в 2004 р. вчені Гельсінського університету уточнили його: 445 млн. років, тобто пізній ордовик. Уявіть собі: наземних рослин ще немає, флора представлена водоростями – синьо-зеленими, зеленими і багрянками. У морській фауні панують трилобіти і гігантські головоногі...
У 1984 р. в Москві проходила 27а Сесія Міжнародного геологічного конгресу. Організатори підготували для його учасників кілька геологічних екскурсій – до Конгресу, всередині його і після завершення Сесії. Серед них – екскурсії й Україною: в Гірському Криму, на Донбасі та на Іллінецький метеоритний кратер.
До речі, в 2018 р Іллінецька імпактна структура отримала охоронний статус як пам'ятка місцевого значення – «Іллінецький кратер», а раніше – поетичну назву «зоряна рана».
Слід зауважити, що у Луговій є ще один цікавий об’єкт – виїмки, схожі на печери у вивітрілих глинах.
Археологами встановлено, що ще в 3 столітті нашої ери племена черняхівської культури добували імпактити з метою виготовлення жорен, що використовувалися у млинах для перемелювання зерна в борошно.
Кар'єр увічнений на гербі села, оскільки жорна звідси поставлялися на все правобережжя України.Пам’ятник жорнам встановлено на в’їзді до села. Проте він має невеличкий розмір та ще й вибілений вапном.
Дякуємо за історичний екскурс нашою домівкою. Україна надзвичайна. Нам лише потрібно ціниться те, що нам дарував Господь. Дякуємо вам Ярослава.
Дякую, пані Олесю за чудово підмічену суть! Читайте наші нові статті